Глосарій проєкту

Інформація, дані, вимірювання, документи, розрахунки, джерела або результати перевірки, на яких ґрунтується суттєвий висновок.

Базовий принцип: висновок не повинен передувати перевірюваній основі.

Перевірка твердження, розрахунку, параметра, джерела або рішення на відповідність доступним доказам і вимогам.

Перевірка того, що модель, рішення або результат придатні для реального застосування в заданих умовах.

Можливість встановити джерело, контекст і шлях походження суттєвих даних або тверджень.

Інформація, яка вважається встановленою в межах поточного аналізу й має достатню опору.

Інформація, надана клієнтом, яка не вважається незалежно підтвердженою до окремої перевірки.

Дані або твердження, підтверджені джерелом чи методом, незалежним від початкового твердження.

Логічно отриманий висновок на основі відомих даних, який сам по собі не є первинним фактом.

Значення або умова, тимчасово прийняті для аналізу без достатнього незалежного підтвердження.

Можливе пояснення, механізм або твердження, яке потребує перевірки.

Суттєва інформація, відсутня або не підтверджена на поточному етапі.

Невідомий параметр або факт, здатний змінити напрям, архітектуру, безпеку, економіку або саме рішення.

Стан, за якого частина значущих даних, параметрів або зв’язків недостатньо визначена для безумовного висновку.

Ситуація, коли релевантні джерела або результати перевірки дають несумісні висновки.

Інформація або робота, здатна суттєво змінити рішення, напрям, архітектуру, економіку, безпеку або наступний крок.

Рівень доказової бази, достатній для конкретного рішення з урахуванням його ризику та наслідків.

Елемент, параметр, конфлікт або невизначеність, які на поточному етапі найбільше обмежують подальший рух.

Умова або межа, яку потрібно враховувати під час формування та перевірки рішення.

Обмеження, яке не можна порушувати в допустимому рішенні.

Конфлікт вимог, за якого покращення одного параметра спричиняє неприйнятне погіршення іншого.

Явно визначена межа між системою, її оточенням і пов’язаними підсистемами, що використовується для постановки задачі.

Уже наявна в системі або оточенні можливість — матеріальна, енергетична, просторова, часова, інформаційна, організаційна чи функціональна — яку можна використати в рішенні.

Потрібний практично досяжний результат роботи або зміни системи.

Напрям пошуку, за якого потрібна функція досягається з мінімальними додатковими ресурсами, складністю, втратами та новими відмовами.

Кількісна оцінка, заснована на моделі, вихідних даних і припущеннях, з явно зазначеними обмеженнями.

Наближена оцінка масштабу параметра, що використовується до отримання точних даних.

Перевірка того, наскільки результат залежить від зміни ключових вхідних параметрів і припущень.

Набір узгоджених припущень і параметрів для оцінки можливого результату за браку точних даних.

Умова, за якої подальший аналітичний висновок або перехід до наступного етапу не повинен виконуватися без додаткового доказу, перевірки чи експертного рішення.

Формальна фіксація межі допустимого висновку через ризик, критичну невизначеність, відсутність даних або необхідність обов’язкової зовнішньої перевірки.

Участь експерта-людини для контролю аналізу, вирішення суттєвих конфліктів, оцінки високого ризику або прийняття відповідального професійного рішення.

Цільова перевірка конкретного висновку або питання профільним фахівцем.

Передача конкретного вузького питання фахівцю, коли його не слід вирішувати лише загальною аналітикою.

Методологічний маршрут оцінювання проєкту, технології, розробки або можливості, щоб визначити, що відомо, що невідомо, де основне вузьке місце і який наступний крок є раціональним.

Структурована картина того, що встановлено, що потребує перевірки, де знаходиться ключове вузьке місце і які умови здатні змінити висновок.

Методологічний блок пошуку релевантних джерел, перевірки тверджень, аналізу конфліктів даних і визначення достатності доказів.

Практичний інженерний маршрут розв’язання задач, який застосовується, коли головною перешкодою є інженерна проблема або суперечність, а не просто брак інформації.

Стадія ARITZ, на якій формуються реальна постановка задачі, межі системи, суперечність, ресурси, обмеження і критичні невідомі.

Стадія ARITZ спрямованого формування варіантів зі структури задачі, а не вільного пошуку ідей.

Стадія ARITZ, на якій кандидат перевіряється розрахунками, аналогами, літературою, стандартами, даними виробника, моделюванням, випробуванням або експертним підтвердженням.

Класична методологічна основа, на яку спирається ARITZ.

Послідовність дій або етапів виконання аналізу.

Обраний методологічний шлях роботи після первинного оцінювання: наприклад Opportunity Assessment, focused validation або ARITZ.

Вузька аналітична робота, спрямована на одне критичне питання, здатне змінити рішення.

Окремий проєкт, задача або можливість, що розглядаються в CheckOpp або в методологічних прикладах.

Етап, на якому на підставі нових доказів обирається подальший напрям.

Конкретний додатковий доказ або дія, які з найбільшою ймовірністю здатні змінити поточне рішення.

Мінімальний обсяг релевантної інформації та перевірок, достатній для поточного рішення з урахуванням його ризику.

Основний критерій якості аналізу: чи допомагає результат прийняти або змінити конкретне рішення.